- обручення
- див. заручення
Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.
обручення
Смотреть что такое "обручення" в других словарях:
обручення — я, с. Шлюбний обряд, під час якого молоді обмінюються обручками … Український тлумачний словник
обручення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
обручальний — а, е. Стос. до обручення; пов язаний з обрядом обручення … Український тлумачний словник
заручини — і заручення, обручення Обрядова частина Таїнства Шлюбу, під час якої наречених благословляють освяченими вінчальними перснями й накладають їх їм на правиці … Словник церковно-обрядової термінології
